У ці дні маю справу з аналізом ситуації стосовно сексуального виховання дітей. І не тільки їх. І тут “справедливості ради” треба констатувати, що ті хто компетентно і коректно мав би займатися цим питанням (батьки, відповідно підготовлені вчителі та вихователі, зрілі духовні наставники (наставниці), — цим питанням не займаються. Наслідок від Homo sovieticus? Табу? Страх? Усвідомлення некомпетентності? …? А потреба ж є! Є потреба про це говорити, вчити, виховувати!
Є попит! А яка пропозиція? Комерційна, розпіарена (навіть скандалом, адже антиреклама — це теж реклама), “сурогатна”, нетрадиційна і споживацько-приваблива книжечки на кшталт “Майя та її мами”. І у ній порушується питання не тільки одностатевих шлюбів, тут їх значно більше. Вони добре завуальовані і мистецько переплетені, з різними життєвими ситуаціями, різних соціальних утворень (свідомо не вживаю слово сім’я і родина, щоб не вводити в оману ні самого себе, ні тих, хто читатиме це). Хоча б питання “дітей з пробірки” — це вже не питання гендерної політики! І не питання одностатевих шлюбів, котрі так яскраво описані в цій дитячій книжечці — переселенців і про родини які втратили батьків на війні — блюзнірство.
Це феномени, що заторкають питання правди про людину! І ось те, над чим мені призадумалось найбільше! Викривлена “правда” про людину! Викривлена “правда” про її походження! Викривлена “правда” про любов! Викривлена “правда” про сім’ю! Викривлена “правда” про покликання чоловіка і жінки… Викривлена “правда”, а значить —- БРЕХНЯ! Вже один казав: “Ні, напевне не помрете!”(Бт.3,4).
Знову ж таки, справедливості ради, треба сказати, що книга описує нашу дійсність. Але не правду! І як би парадоксально це не звучало, я б рекомендував прочитати цю книжку батькам. Аби усвідомити, наскільки в неправдиво-людській реальності і викривленій дійсності ми живемо… Аж якось сумно, дуже сумно, (мені сумно), усвідомлювати її такою та констатувати, що все насправді так неправдиво.
Розум. Свобідна воля. Безсмертна душа. Особлива тріада якостей людини, створеної на образ і подобу Божу. Лише живучи правдиво по-людськи і правильно застосовуючи розум і свобідну волю, можемо гарантувати собі вічне життя.
Запрошення “Пізнайте правду і вона вас визволить” у цьому контексті звучить актуально і дуже зрозуміло. Тож, або житимемо в правді, пізнавши і прийнявши її, чи, радше Його, бо Він каже: “Я є дорога правди і життя”, або залишатимемось “жити” викривленою “правдою”. Усе залежить від нас і від того, чим хочемо жити— правдою чи брехнею. Бо правда — лише одна. І важливо не обманути самого себе. Адже Він не втомлюється нас любити і прощати… І створив нас настільки вільними, що можемо навіть грішити, вибирати собі “жити” в брехні, а не в Правді.
P.S. Основна теза яку хотіли донести автори цієї недитячої книжки: “всі різні —всі рівні” — дуже вже провокаційна. Однак її інтерпретація залежатиме від того, яке значення вкласти в слово “різні” — правдиво різні, чи брехливо різні. Кілограм заліза теж рівний кілограмові пір’я, але різний за об’ємом. Те ж саме й тут. Суть різна…
А той, хто претендує бути правдиво іншим, мав би прийняти будь-кого іншого, бо його Вчитель не прийшов спасти праведних, але грішних.
P.S.S. Питання провокацій довкола цієї книжки залишається виключно питанням провокацій і піару — чи то самих себе чи то книжки…
Адам ВКРАЇНСЬКИЙ
